Монастир Гортон, відомий серед місцевих жителів так само як Монастир Святого Франциска та Гортон Траст, є пам’яткою ІІ ступеня. Побудований у Манчестері у період 1866–1872 років, монастир є відомим прикладом архітектури неоготичного відродження. Це досить цінний архітектурний та історичний об’єкт, про який ми розкажемо детальніше у статті на manchester-future.
Заснування монастиря Гортон
Історія заснування монастиря йде в середину 19 століття, коли містом прокотилася швидка індустріалізація та урбанізація. Зокрема тоді невелика група ченців-францисканців побачила необхідність у Манчестері створити місце для забезпечення духовної підтримки. Ба більше, тоді в Манчестері стрімко зростало населення, і поява нових релігійних установ була дуже доречною.
Таким чином, у 1861 році єпископ Солфорда того періоду Герберт Воган запросив бельгійську громаду “Recollects”, які належали францисканському ордену молодших братів, приїхати до Манчестера та заснувати нову церкву. У тому ж році францисканці вже були в Манчестері, а саме в Гортоні і активно вели роботу над новим монастирем. Будівництво було тривалим і тривало в період з 1863 року до 1867 року. Слід зазначити, що більшість будівельних робіт виконували самі ченці.
Унікальна архітектурна пишність
Монастир Гортон, спроєктований Едвардом Велбі Пугіном, відомим архітектором у стилі неоготики, є шедевром вікторіанської архітектури. Пугін наповнив монастир почуттям величі та благоговіння. Будова характеризується гострими арками, складним різьбленням по каменю і приголомшливим вікном-розеткою, яке заливає інтер’єр калейдоскопом кольорів.
Неф монастиря з високими склепінчастими стелями та витонченими колонами створює відчуття духовного піднесення. Увага до деталей проявляється у кожному куточку, від багато прикрашеного вівтаря до витонченого візерунка вікон. Кожен елемент дизайну покликаний притягувати погляд нагору, посилюючи зв’язок між земним і божественним.
Архітектура монастиря характеризується стилем неоготичного або ж готичного відродження. Монастир Гортон у Манчестері є одним із найяскравіших прикладів відродження середньовічних стилів у вікторіанську епоху. Цей архітектурний стиль, натхненний середньовічною готикою, поєднує такі елементи, як гострі арки і деталізовані прикраси.
Сама будівля монастиря виконана з поліхромної червоної та синьої цегли з обробкою з пісковика.
Слід зазначити, що в Манчестері, місті, яке було широко відоме своєю промисловою революцією і швидким розвитком у 19 столітті, неоготична архітектура займала особливе місце.
Основні риси неоготичного стилю монастиря Гортона такі:
- Гострокінцеві арки та склепіння;
- Вертикальні деталі;
- Декоративні елементи;
- Рожеві вікна;
- Контрафорси.
Окрім монастиря Гортон у Манчестері також можна побачити й інші архітектурні об’єкти неоготичного стилю. До них можна віднести:
- Церкву Святого Хоми;
- Міську ратушу Манчестера;
- Собор Манчестер.
Особливості інтер’єру монастиря Гортон
Звичайно ж на особливу увагу заслуговує 13-пролітний неф, який оточений контрфорсами і пронизаний стрілчастими вікнами. У північній частині монастиря знаходиться вівтар, який висвітлюється великими слуховими вікнами, які знаходяться високо у даху. Завдяки їм сонячне світло фокусується на головному вівтарі. А за вівтарем можна побачити найвище рередо.
Також на особливу увагу заслуговує серія із 12 статуй францисканських святих, виконаних із французького вапняку у натуральну величину. Вони розміщені на постаментах заввишки 40 футів (12 м) між прольотами нефа.
Культурний та духовний центр Манчестера
Упродовж багатьох років монастир Гортон був релігійним центром усього Манчестера. Монахи-францисканці не лише проводили релігійні служби, а й брали участь у різноманітних соціальних та освітніх ініціативах. У монастирі могли знайти тимчасовий притулок бідні та маргіналізовані верстви населення. Ба більше, тут вони могли отримати підтримку у скрутну хвилину.
Але незважаючи на своє важливе соціальне, духовне, історичне та архітектурне значення, у 20 столітті стан монастиря Гортон значно погіршився. На це вплинули різні економічні проблеми, скорочення парафіян та зміна соціальної динаміки. Таким чином діяльність монастиря з часом занепала. У 1989 році, після більш ніж столітнього служіння, ченці-францисканці покинули Гортон, а монастир законсервували. Протягом наступного десятиліття колись велична будівля стояла занедбаною, як примарне нагадування про колишню славу.
Таким чином, у 1989 році монастир закрився для богослужінь. А історична будівля була продана забудовнику, який виніс з нього унікальні об’єкти інтер’єру, включаючи лавки з червоного дерева, дубові двері та скульптури. А церковний орган продали на металобрухт. Планувалося монастир переробити на квартири, але згодом забудовник збанкрутував, і від плану переобладнання відмовилися. Так монастир довгі роки був повністю порожнім і занедбаним, а також постійно страждав від вандалізму та пограбувань.
А вже в 1997 році монастир був внесений до списку 100 найуразливіших місць у світі Всесвітнього фонду пам’яток поряд з Помпеями, Тадж-Махалом та Долиною царів.
Але оскільки у 1963 році монастир Гортон був внесений до списку пам’яток архітектури Манчестера II ступеня, активісти почали рятувати унікальний історичний об’єкт.
Зокрема, наприкінці 20 століття було розпочато кампанію з порятунку. У 1997 році будинок монастиря було знову викуплено за 1 фунт стерлінгов. Після проведення ретельної та тривалої програми з реставрації, у 2007 році монастир Гортон знову відчинив свої двері для проведення релігійних заходів.
Реставрація історичної пам’ятки полягала не лише у збереженні унікальної будівлі, а також йшлося про відродження громадського активу та створення простору, де люди могли б знову зібратися разом.
У 21 столітті монастир Гортон є символом відродження. Він був перетворений на багатофункціональне місце, де можна проводити різні заходи: від весіль і корпоративних заходів до поминальних служб і громадських зборів.
Монастир Гортон та його неоготична архітектура відіграла значну роль у формуванні унікального вигляду Манчестера. Цей стиль, з його піднесеними формами та декоративними деталями, відображає прагнення до величі та краси, характерне для вікторіанської доби. Кожна будівля, збудована в цьому стилі, є важливими культурними та історичними об’єктами міста.
Монастир був заснований францисканськими ченцями в середині 19-го століття і служив не лише релігійним, а й соціальним центром для місцевої громади. Під час своєї історії він пережив різні етапи: від релігійного піднесення до занепаду та закриття. У 1990-х роках монастир опинився під загрозою руйнування, але завдяки зусиллям місцевих активістів і волонтерів був врятований і реставрований. У 21 столітті монастир Гортон є не тільки місцем історичної пам’яті, але й активно використовується для проведення культурних заходів, виставок та конференцій, що додає йому сучасної значущості та продовжує збагачувати життя мешканців Манчестера. Його архітектурна краса та історична важливість роблять його популярним місцем для туристів та дослідників, які прагнуть доторкнутися до спадщини вікторіанської епохи.
