Субота, 20 Липня, 2024

Будівля громадських лазень: історія та спадщина

Манчестер – це не просто промислове місто з багатою індустріальною спадщиною. Це місто також має неймовірно багату архітектурну та культурну спадщину. Якщо говорити про архітектуру Манчестера, то неможливо не згадати про купальні Вікторії. Це історична визначна пам’ятка, яка протягом десятка років була символом міського благополуччя. Лазні Вікторії протягом свого існування були більшим, ніж просто місцем для купання, вони були справжнім дивом архітектури, соціальним центром та гордістю кожного жителя Манчестера тієї епохи. Лазні мали неймовірно хитромудрий дизайн та надзвичайно розкішні зручності як для тієї епохи. Але, крім цього, вони були важливим елементом громадської охорони здоров’я на початку 20 століття. Далі на manchester-future.

Популярність громадських лазень у Манчестері

Громадські лазні мають досить багату історію, яка сягає корінням у стародавні цивілізації. Тоді були популярні як римські терми, так і турецькі хамами. У ті давні часи такі заклади виконували не лише гігієнічні, а й соціальні та культурні функції.

З першої половини 19 століття до початку 20 століття, коли індустріалізація призвела до того, що Манчестер почав швидкими темпами розростатися через величезний приплив робочої сили в місто, стала гостра потреба в державних медичних установах. Перенаселеність та погані санітарні умови тоді були основними причинами поширення хвороб. Як вихід із цієї плачевної ситуації, уряд Манчестера ухвалив рішення про створення громадських лазень. Насамперед вони були спрямовані на покращення здоров’я та гігієни населення, а як архітектурне диво вони відігравали другорядну роль.

Ванни Вікторії: історія створення

За роботу над громадськими лазнями взялися на початку 20 століття. Над проєктом працювали манчестерський геодезист Т. де Курсі Мідом та його помічник Артур Девіс, а керував цим грандіозним проєктом видатний англійський архітектор Генрі Прайс, який на той час був головним архітектором Манчестера.

Спроєктовані на початку 20 століття купальні вважалися найпрекраснішим муніципальним лазневим закладом не лише у Манчестері, а й у всій країні. На території комплексу було три басейни, приватні лазні, турецькі лазні та пральня.

Роками пізніше було відкрито сауну, а в холодну пору року головний басейн комплексу застилали підлогою для проведення танців. У 1952 році в лазнях було встановлено перший у країні громадський аератон, відомий також як джакузі.

Дизайн будівлі був яскравим зразком стилю едвардіанського бароко з декоративною теракотою, гарними вітражами та вишуканою плиткою. Лазні були не просто утилітарними, вони були збудовані з почуттям величі та краси, тому відвідування їх було суцільним задоволенням.

Бюджет будівництва

Лазні Вікторії стали доступні для громадськості у 1906 році. Саме тоді комплекс уперше відчинив свої двері. Будівництво такого грандіозного комплексу коштувало місту чималу суму – 59 144 фунти стерлінгів.

Слід зазначити, що на проєктування та будівництво лазень грошей не шкодували. Через те, що Манчестер на початку 20 мав одну з найбагатших муніципальних скарбниць у світі, будувати лазні вирішили з великим розмахом.

Фасад лазень був виконаний з різнокольорової цегляної кладки та теракотового оздоблення, що додавало будівлі особливої ​​величі. При цьому основні внутрішні громадські приміщення від підлоги до стелі були облицьовані глазурованою плиткою. Майже всі вікна комплексу були прикрашені декоративними вітражами.

Закриття лазень та спроби реставрації

Протягом усього 20 сторіччя лазні були важливим центром для жителів Манчестера. Тут вони відпочивали, зустрічалися з друзями, парилися та купалися. Але, на жаль, у 1993 році з ініціативи міської ради Манчестера лазні було закрито. Вони не користувалися такою популярністю як раніше, мали неналежний зовнішній вигляд та аварійний стан.

Після закриття лазень на початку 1990-х років у місті було сформовано організацію “The Friends of Victoria Baths”. Її члени почали активно досліджувати можливі способи переходу комплексу під незалежне управління. Також було здійснено спроби збору коштів на реконструкцію лазень. Це зайняло значний час, перш ніж у 1998 році почалися перші реставраційні роботи в лазнях. Вони тривали аж до 2017 року. За цей період у банному комплексі змінилося дуже багато. Наприклад, у 2003 році банний комплекс потрапив до першої серії програми ВВС “Відновлення” шляхом громадського телефонного голосування з 10 будівель, що знаходяться під загрозою знесення на території Великобританії. Таким чином, лазні Вікторії отримали додаткових 3,4 мільйона фунтів стерлінгів на реставрацію. Спочатку планували, що гроші буде витрачено на повторне відкриття турецьких лазень приблизно до 2006 року. Проте, після оцінок геодезистів, виявилося, що на реставрацію комплексу потрібно буде вдвічі більше.

Лише у 2007 році розпочався перший етап реставраційних робіт, що складалися з будівельних робіт та ремонту та закінчився у вересні 2008 року.

Реставрація купалень Вікторії була кропітким та постійним проєктом, метою якого було відновити первісні риси будівлі, зробивши її доступною для сучасного використання. На першому етапі реставрації основна увага приділялася забезпеченню водонепроникності будівлі та відновленню деяких декоративних елементів. Протягом багатьох років постійне збирання коштів та волонтерська діяльність призвели до поступового відкриття деяких частин лазень для громадських екскурсій, заходів і навіть час від часу занять плаванням.

Слід зазначити, що у 2011 році лазні Вікторії використовували як знімальний майданчик, а також як концертний та як виставковий центр. У 2017 році лазні були знову відкриті як танцювальний майданчик. Тут проводили танцювальні вечори біля басейну у стилі ейсід-хауз.

Станом на 2024 рік будівля, що внесена до списку пам’яток архітектури II знаходиться під загрозою зникнення.

Протягом усього 20 століття лазні Вікторії були соціальним та культурним центром місцевого населення. Це було місце, де збиралися люди з різних верств суспільства. Вони насолоджувалися просторими басейнами, саунами та лазнями, а також дивовижною архітектурою будівлі. Для жителів Манчестера відвідування лазні було щотижневим обрядом. Саме тому, для багатьох мешканців міста у 21 столітті збереження цієї будівлі має дуже важливе значення. Тут протягом десятиліть проводилися змагання з плавання, танці біля басейну та різноманітні громадські заходи. Усе це зробило лазні невіддільною частиною культурної самобутності Манчестера.

У 2020-х роках питання збереження історичної спадщини лазень Вікторії стоїть гостро. До повної реставрації ще далеко, але, незважаючи на це, будівлю комплексу намагаються всіляко підтримувати шляхом благодійних пожертв, а також проведення в ньому різних заходів. Тільки турецькі лазні були відновлені у своїй колишній пишності.

Банний комплекс є не просто унікальним архітектурним об’єктом, внесеним до реєстру історичних пам’яток, він є наочним прикладом соціальної історії Манчестера та еволюції закладів охорони здоров’я. Важливу роль відіграли лазні у популяризації місцевої культури та спадщини.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.