Манчестер часто називають “першим індустріальним містом світу“. Але серед його скляних хмарочосів та сучасних офісів захований інший, романтичніший пласт історії — вікторіанський. Це епоха, коли місто було не просто промисловою столицею, а й мало величний архітектурний вигляд. Тоді червона цегла, кам’яні фасади та готичні шпилі стали візуальним відображенням тієї епохи у Великобританії. У 21 столітті такі архітектурні об’єкти є справжніми порталами у минуле міста. У цій статті ми поринемо в історію вікторіанської величі манчестерської архітектури 19 століття. Далі на manchester-future.
Історія вікторіанської архітектури
Вікторіанська архітектура належить до архітектурних стилів, що виникли за правління королеви Вікторії у період 1837-1901-х років у Сполученому Королівстві та його колоніях. Це не єдиний стиль, а, швидше, великий період співіснування та розвитку безлічі архітектурних течій, що відбивають технічний прогрес, соціальні зміни та культурні уподобання 19 століття.
Варто зазначити, що Вікторіанська епоха збіглася з промисловою революцією, яка перетворила такі міста, як Манчестер, Бірмінгем та Лондон, на успішні промислові центри. Розвиток обробної промисловості, масове виробництво матеріалів, таких як цегла, залізо та скло, а також стрімкий розвиток залізниць дозволили створювати архітектурні споруди швидше, якісніше та масштабніше, ніж раніше.
В архітектурі тієї епохи також відобразився британський імперський вплив, який додав екзотичні мотиви та матеріали з усього світу. Зростальний середній клас вимагав стильних будинків, а громадські будівлі проєктувалися з метою вираження громадянської гордості та багатства.
Ключові стилі вікторіанської архітектури
- Неоготика. До цього класу можна зарахувати середньовічні собори. Вона відрізнялася стрілчастими арками, шпилями, хитромудрим різьбленням по каменю і вітражами. Була популярна у церквах, школах та громадських будівлях, наприклад, ратуша Манчестера та інші роботи Альфреда Вотергауса;
- Італійський стиль. Запозичений з італійського стилю доби Відродження: низькі дахи, високі вузькі вікна з арками, декоративні кронштейни під карнизами. Був популярний у будівництві міських терас та вілл;
- Стиль королеви Анни. Відомий червоною цеглою, асиметрією, еркерами та фронтонами. Популярний для приміських будинків та громадських будівель;
- Неороманський стиль. Більш масивний та округлий, ніж готичний, із закругленими арками та товстою кам’яною кладкою, часто використовувався для будівництва фабрик, складів та залізничних станцій;
- Рух “Мистецтво та ремесла”. Також відомий як пізній вікторіанський стиль, відомий своєю реакцією на масове промислове виробництво — акцент на ручній роботі, натуральних матеріалах та простих формах.
Вікторіанська архітектура принесла до Манчестера та інших міст у Великобританії не лише помпезну архітектуру, а й справжню революцію. Саме в цей період було освоєно масове виробництво цегли та теракоти, чавуну та сталі, а також листового скла.
Вікторіанський стиль назавжди змінив вигляд міст. Це виявлялося у щільній терасній забудові для робітників, величних громадських будинках, великої залізничної інфраструктури з монументальними вокзалами. У промислових містах, таких як Манчестер, цей стиль був адаптований для фабрик, складів та офісів, поєднуючи декоративність із практичністю.
Як вікторіанський стиль проникнув у Манчестер?
Вікторіанська архітектура Манчестера була багато в чому політичною заявою. У той час влада міста прагнули показати, що Манчестер не тільки промисловий центр, а й культурна столиця Північної Англії. Яскравим прикладом є Манчестерська ратуша, спроєктована Альфредом Вотергаусом. Її неоготичний стиль, вітражі із зображеннями історичних подій та витончені вежі говорили про багатство та незалежність міста. Подібні споруди уособлювали віру у могутність місцевого самоврядування та у прогрес — ідею, що архітектура має надихати.
Неоготика стала улюбленим стилем для громадських будівель того часу. Бібліотеки, школи, суди – все будувалося з розмахом і увагою до деталей. Кам’яні арки, різьблені фасади та вітражі були не просто прикрасою: вони вселяли городянам почуття причетності до чогось великого.
Особливості вікторіанського стилю у Манчестері: червона цегла як ДНК міста
Якщо Лондоні в моді був білий портлендський камінь, то у Манчестері було інакше — червона цегла. Це було і практично, і символічно. Адже тоді на околицях добувалась глина відмінної якості, а масове виробництво цегли дозволило будувати швидко і відносно недорого. Але майстри того часу не обмежувалися утилітарною функцією: фасади прикрашалися теракотовими деталями, ліпниною та декоративними фронтонами.
Серед промислових будівель, що збереглися донині, виділяються колишні текстильні фабрики в районі Анкоатс. Ці монументальні комплекси, з їхніми довгими рядами вікон та суворою геометрією, досі вражають своїм масштабом. У 2020-х роках багато з них перетворено на житлові лофти та офіси. Будинки, що пройшли крізь століття, можуть лише свідчити про якість матеріалів і робіт того часу.
Варто зазначити, що окрім промисловості, 19 століття стало часом розквіту манчестерської торгівлі, і архітектура це чудово відобразила. Магазини та торгові ряди перетворювалися на справжні “палаці”. Будинки, на зразок Корн-Екчейндж, вражали багатим декором, мозаїчними підлогами та вітражами.
Окреме місце посідали “палаці праці”. Це були так звані будівлі профспілок та кооперативів. Вони будувалися з такою ж ретельністю, як і банківські, і демонстрували силу робітничого руху тієї епохи. Для робітників Манчестера ці будівлі були символами надії: тут вирішувалися їхні справи, захищалися права, а архітектурна велич підкреслювала важливість місії.
Вікторіанські будівлі у 21 столітті
У 21 столітті вікторіанські будинки Манчестера живуть другим життям. Багато хто з них адаптований під сучасні функції: фабрики стали житловими будинками, банки — барами, ратуші та бібліотеки — культурними центрами. Але в процесі реставрацій щоразу виникало головне питання — як зберегти автентичність?
Успішні проєкти реновації намагаються залишити оригінальні матеріали та декоративні елементи, інтегруючи у них сучасні зручності. Це потребує витрат та майстерності, але результат виправдовує зусилля: місто зберігає обличчя, яка формувалася століттями. Водночас зростає громадський рух за охорону архітектурної спадщини. Вікторіанські фасади — це не просто гарні декорації, а частина міської ідентичності, без якої Манчестер втратив свій унікальний характер.
Варто також зазначити, що до кінця 19 століття вікторіанська архітектура розкритикувалася модерністами за еклектичність і надмірну орнаментальність. Однак у 21 столітті вона цінується за майстерність виконання, багатство деталей та різноманітність стилів. Багато міст бережно зберігають вікторіанські будівлі як частину своєї культурної спадщини — від терасових вулиць до багато прикрашених міських пам’яток. До цього числа, звичайно ж, входить і Манчестер, де зразки вікторіанської архітектури стали невіддільною частиною міського пейзажу. Вони не лише нагадують про індустріальне минуле міста, а й приваблюють туристів, архітекторів та дослідників з усього світу. У 2020-х роках ці споруди гармонійно поєднуються з сучасними будівлями, створюючи унікальний архітектурний характер Манчестера.
